Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Галочка, я плачу:((
Як добре, що буде побачення!!!!! Слава Богу! Комментарий автора: Це не моя заслуга... Дякую за все Ісусу!!!!!!!!!!
***
2012-09-22 14:42:50
А в мене питання: зосталося чи залишилося? Комментарий автора: В цьому вірші:"зосталося" ))))
* * *
2012-09-22 19:02:39
ОТлично! Комментарий автора: Вірш написаний не заради оцінки... Дякую Святому Духу, що допоміг мені підібрати слова про 30 років нашого подружнього життя. 28 серпня помер мій чоловік...Дякую Богу за його спасіння!!!
Тільки сьогодні натрапила на цей вірш. Дуже гарно, щиро, неординарно написаний. Жаль, що писався з такого трагічного випадку. Прийміть і мої щирі співчуття. Нехай Господь втішає вас надією на зустріч. Комментарий автора: Щиро дякую за Ваш відгук))) Так, маю утіху в Самому Богові!
Лідія
2024-05-14 10:47:17
Слава Богу! Буде в Небі надзвичайна зустріч! І там назавжди будемо разом!!!
Поэзия : Гефсимания - Вадим Сафонов У каждого своя Гефсимания.
На этой неделе в ленте промелькнула очередная дата присвоения Нобелевской премии по литературе Борису Пастернаку. От последней, из-за чудовищного давления советской машины, он отказался. Одним из самых знаменитых его произведений является роман \"Доктор Живаго\", о судьбе русской интеллигенции начала 20 века.
Будучи также поэтом, он включил в роман цикл стихов. Самым знаменитым стало \"Гамлет\", которое декламировали многие знаменитые советские актеры 2-ой половины XX века. То самое, в котором \"жизнь прожить - не поле перейти\".
Но меня зацепила другая цитата:\"Если только можно, Авва Отче, чашу эту мимо пронеси\". Эта фраза из молитвы Иисуса Христа в Гефсиманском саду. Это были последние часы, когда Иисус, будучи на свободе, мог предотвратить арест и казнь. И в этот момент он как никогда был близко к нам, обычным людям, находящимся в стрессовых ситуациях. Сотни и тысячи лет после тех драматических событий в Иудее, мы, понимая неотвратимость ужасного, поднимаем глаза к небу и говорим\"да минует меня чаша сия\".
Несколько дней я находился под впечатлением переживаний нет, не собирательного образа Гамлета, или Юрия Живаго, или самого Бориса Пастернака, затравленного после той злополучной Нобелевки. А пронзительного стенания Сына Божия, в котором сплелись переживания всех людей, стоящих перед пропастью.
Сохранен размер и рифма \"Гамлета\" Бориса Пастернака, присутсвуют некоторые аналогии.
